Гострий тромбоз артерій нижніх кінцівок

Гострий тромбоз артерій нижніх кінцівок

Тромбози і емболії артерій нижніх кінцівок зустрічаються нерідко.

Тромбози артерій нижніх кінцівок виникають зазвичай при атеросклерозі, облітеруючому ендартеріїті (хвороба Бюргера, ендартеріоз) і емболії в зв`язку з внутрішньосерцевих тромбозом або тромбозами аорти.

Атеросклероз є найчастішою причиною виникнення тромбозу артерій ніг. Вважається облітеруючий атеросклероз основною причиною тромбозу в більшості випадків ураження судин нижніх кінцівок.

Взагалі проблема облитерирующих захворювань судин має ще дуже багато невирішених питань. Відсутність достатньо чітких уявлень про механізми їх розвитку викликало розбіжності навіть у класифікації цих патологічних процесів. Крім атеросклерозу, виділяють зазвичай ще два види уражень судин — облітеруючий ендартеріїт і хвороба Рейно. Термін «облітеруючий» ендартеріїт вперше запропонував в 1876 р Friedlander для позначення захворювань судин, що протікають з розростанням інтими в осередках хронічного запалення. У розвитку ендартеріїту первинним є утворення тромбу в незмінених артеріях з вторинними змінами стінки судини (хвороба Бюргера).

У 30-40-ті роки з`явилася низка робіт, в яких пояснювався інфекційно-алергійний характер уражень судин при хворобі Бюргера. Облітеруючий ендартеріїт представляє захворювання, пов`язане з сенсибілізацією стінки судини до повторного дії неспецифічних алергенів.

Виділяють дві форми ураження судин нижніх кінцівок — атеросклероз і ендартеріоз (або тромбендартеріоз). Ендартеріоз — захворювання артеріальної системи характеру неврозу з переважним ураженням судин. На його думку, немає особливих форм цієї хвороби (тромбангіїт, ангіоспастична форма хвороби Рейно і т. Д.), А існують лише різні стадії одного процесу — ангіоспастична, тромботична, некротична і гангренозна.

Таке об`єднання цілком закономірно, враховуючи наявні загальні патогенетичні механізми і функціонально-біохімічні порушення. Однак ряд незрозумілих моментів при такому об`єднанні зберігається. Можна вказати, наприклад, на те, що ендартеріїт — захворювання, що зустрічається переважно у молодих чоловіків, тоді як хвороба Рейно більше притаманна жінкам. Ендартеріїт частіше вражає судини ніг, а хвороба Рейно починається з судин верхніх кінцівок. У той же час всіх їх об`єднує спільність патогенетичних механізмів, зокрема основна роль функціональних порушень, спазму судин, у розвитку хвороби. І атеросклероз, і ендартеріоз являють собою захворювання, для яких характерні виникнення тромбозів в артеріях нижніх кінцівок. Патогенетичні механізми, що зумовлюють частоту тромбозів при цих захворюваннях, різні.

При атеросклерозі мають значення, з одного боку, місцеві зміни, наявність атеросклеротичних бляшок, в області яких зазвичай формуються тромби, а з іншого — головну роль відіграють порушення тромбообразующіх властивостей крові. Спостерігається не тільки збільшення протромбіну крові, тромбопластичних активності, вмісту фібриногену, але і знижується вміст гепарину, пригнічується фібринолітична активність, що викликає в сукупності підвищення толерантності плазми до гепарину. Цікаво відзначити, що ці зміни, за даними тромбоеластографії, були значно більше виражені місцево в судинах ніг, ніж в загальному колі кровообігу.

При ендартеріозе (ендартеріїті) важливу роль у формуванні тромбу в судинах нижніх кінцівок відіграє їх спазм.

І експериментально, і клінічно підтверджено можливість утворення тромбу в незмінених судинах в результаті їх спазму. Ендартеріїт не супроводжується такими значними змінами стінки судини, як це спостерігається при атеросклерозі. Погляди на ендартеріїт як інфекційно-алергічне ураження стінки артерії в даний час оскаржуються. Зазвичай виявляють гіпертрофію середньої та гіпоплазію внутрішньої оболонок артерій, періартеріального склероз, що призводить до різкого звуження просвіту артерії, в якій формується тромб.

Безсумнівно, виникнення тромбозу сприяє спостережуване деякими авторами при ендартеріїті підвищення проникності судин з субендотеліальной плазморагією і вторинними реактивними змінами в судинній стінці. Однак фактор зміни стінки судини при ендартеріозе не грає, мабуть, такої ролі, як при атеросклерозі. При ендартеріїті на тромбоутворення може вплинути і збільшення вмісту адреналіну і норадреналіну в крові.

Ще в 1928 р В. А. Опель вказував на значення збільшення вмісту адреналіну в крові в розвитку ендартеріїту і пов`язаних з ними ускладнень. В даний час виявляють і збільшення вмісту нор-адреналіну в крові.

Таким чином, комплекс функціональних і гуморальних порушень, наявних при ендартеріїті, може зумовити виникнення тромбозу без значних змін поверхні стінки судини. При ендартеріїті, хоча і в меншій мірі, ніж при атеросклерозі, розвивається депресія противосвертиваючих механізмів. Проведені в Інституті терапії АМН спостереження показали, що тільки в більш далеко зайшли стадіях ендартеріїту, коли з`являються виражені ознаки облітерації судин, трофічні розлади, відзначається збільшення тромбообразующіх властивостей крові. При цьому в більшості випадків буває підвищення тромбопластичних активності крові і зменшення фібринолітичної активності. Ймовірно, менша частота виникнення тромбозу при ендартеріїті пов`язана не тільки з тим, що патологічний процес починається з ураження артерій дрібнішого калібру і в меншій мірі змінюється внутрішня поверхня судини, але і з тим, що значно менше змінюються тромбообразующіх властивості крові.

Не зовсім зрозумілою залишається ще природа мігруючого тромбофлебіту, нерідко супроводжує ендартеріїт. Наявність тромбофлебіту є патогномонічним ознакою ендартеріїту і може навіть служити диференційно-діагностичним критерієм між атеросклерозом і ендартеріїтом. В даний час ця диференційна діагностика розроблена досить добре при виражених клінічних симптомах захворювання. Атеросклероз — захворювання переважно людей похилого віку (старше 40 років), що вражає більшою мірою магістральні судини, причому дуже рідко судини верхніх кінцівок. Трофічні розлади при атеросклерозі розвиваються повільно, в ряді випадків відсутні навіть при повному зникненні пульсу. Для атеросклерозу характерні ускладнення — інфаркт міокарда, інсульт. Діагноз підтверджується і деякими симптомами загального порядку: порушенням ліпідного обміну, зміною швидкості поширення пульсової хвилі, рентгенологічними даними, що вказують на склероз аорти і явища кальциноза. Дедалі більшого поширення набуває контрастна артериография, що дозволяє уточнити характер ураження судини.

В Інституті терапії АМН провели артеріографію у 50 хворих з порушенням кровообігу в нижніх кінцівках, який супроводжувався Кульгавість, зникненням пульсу, трофічними розладами. При цьому у 5 хворих виявлено оклюзія клубової артерії, у 22 — оклюзії стегнових артерій, у 13 — значне звуження артерій за рахунок атеросклеротичних бляшок. При ендартеріїті артериография має менше значення. Слід зазначити, що в ранніх стадіях захворювання часто важко вирішити питання про характер патологічного процесу.

Тромбоз як при атеросклерозі, так і при ендартеріїті розвивається зазвичай поступово. У деяких випадках взагалі важко встановити момент виникнення тромбозу, особливо при ендартеріїті з вираженими судинними «кризами», що виникають в результаті різкого спазму судин. Діагноз, як правило, підтверджується даними осциллографии. В останні роки для судження про стан кровообігу в нозі з успіхом застосовуються реографія і об`ємна сфигмография.

Зниження зубців реограми ноги, що настало слідом за виникненням болю, є діагностичним критерієм тромбозу артерій нижніх кінцівок. Для оцінки стану кровообігу в нозі і особливо для вивчення ступеня колатеральних зв`язків при облітеруючих захворюваннях артерій і порушень їх прохідності з успіхом застосовують об`ємну сфигмографию. Об`ємні сфігмограми, записані на обох ногах з чотирьох рівнів — середньої третини стегна, верхньої та нижньої третини гомілки, зі стопи, — дозволяють досить точно оцінювати стан не тільки головних, але і колатеральних судин. Форма кривої амплітудного градієнта пульсу залежить від ступеня звуження просвіту судини.

Ступінь розвитку колатеральних зв`язків має велике значення в характері місцевих порушень в результаті утворення тромбу. У ряді випадків тромб виявляється лише при артеріографії, не викликаючи значних змін на периферії. Артеріографія є єдиним абсолютним методом, що дозволяє не тільки встановлювати наявність тромбу, але і визначати його локалізацію і розміри, що має велике практичне значення для вирішення питання про оперативне втручання.

Відео: Гострий тромбоз артерій нижніх кінцівок

Можливою причиною гострого порушення артеріальної прохідності в нижніх кінцівках є емболія з подальшим приєднанням тромботичних накладень.
Подібна емболія — нерідке ускладнення при внутрішньосерцевому і аортальному тромбозі. Велика частота ураження артерій нижніх кінцівок пояснюється деякими авторами анатомічними особливостями, що полягають в тому, що артерії ніг відходять від основних стовбурів під більш гострим кутом, що сприяє застреванию в них емболів. У розвитку вторинного тромбозу при емболії важливу роль відіграє спазм судин. Ступінь розвитку вторинного тромбозу, що приєдналася до цієї емболії, в значній мірі залежить від місцевих порушень стінки артерій і від характеру порушень тромбообразующіх властивостей крові.

Клінічна картина подібних емболії досить характерна. У більшості випадків спостерігається гострий початок захворювання — раптово з`являються гострі болі в нозі, блідість шкірних покривів, зникає пульс на артерії. Іноді таке бурхливе початок супроводжується гострою серцево-судинною недостатністю (колапсом), особливо при виникненні цих ускладнень в гострому періоді інфаркту міокарда. Важкість стану посилюється супутнім спазмом неуражених судин. Ось чому введення судинорозширювальних препаратів (діафілін, папаверин) полегшує стан цих хворих і може за умови достатніх колатеральних зв`язків привести до відновлення кровообігу.

Подальший перебіг хвороби, її симптоматика обумовлені порушенням кровообігу в нозі, ішемією, що викликає трофічні порушення.

Подальша ішемія обумовлює виражені трофічні порушення, які можуть переходити в некроз з розвитком гангрени. Характерно поява демаркаційної лінії, яка відділяє нормально функціонуючу тканину від ділянки некрозу. Її поява зазвичай намічає кордон відторгнення некротичних ділянок.

Ділянка некрозу залежить не тільки від характеру ураженої судини, але і від швидкості розвитку закупорки артерії — при швидкій, гострої закупорки небезпека розвитку великої гангрени більш велика, тоді як при повільній більше можливостей для розвитку колатерального кровообігу і обмеження процесу. Некроз починається, як правило, з кінчика одного з пальців стопи, частіше з великого, і поступово поширюється на стопу та гомілку.

Для попередження тяжких формах захворювань і сепсису в таких випадках ставиться питання про ампутацію кінцівки. Слід підкреслити, що подібні зміни бувають в більш пізні терміни після емболії.

Поява нових методів консервативного і оперативного лікування (фибринолитические препарати, емболії-ектомія, шунтування судин) дозволяє в даний час більш активно втручатися в перебіг хвороби в ранні стадії і попереджати розвиток значних гангренозний змін.

Моя порада

Корисні поради для кожного

Тромбоз артерій нижніх кінцівок: причини, симптоми, лікування, фото

  • 1 Етіологія
  • 2 Як розвивається патологія
  • 3 Клінічна картина
  • 4 Форми захворювання
    • 4.1 Перша стадія
    • 4.2 Друга стадія
    • 4.3 Третя стадія
  • 5 Чим небезпечна патологія
  • 6 Діагностика
  • 7 Лікування
    • 7.1 Види операцій
    • 7.2 Реабілітація після операції
  • 8 Консервативне лікування
  • 9 Допомогу при гострому тромбозі артерії

Методи лікування артеріального тромбозу

Форми артеріального тромбозу

Симптоми розвитку артеріального тромбозу

Причини розвитку артеріального тромбозу

Артеріальний тромбоз – зовнішні характеристики патології

Тромбоз артерій нижніх кінцівок характеризується закупоркою її просвіту тромбом недостатністю місцевого кровотоку. На відміну від ураження вен, тромбоз артерії – більш небезпечна патологія, яка при відсутності відповідного лікування може призвести до гангрени та інших серйозних ускладнень.

За клінічними проявами розрізняють кілька стадій хвороби, для яких характерна певна клінічна картина. Поговоримо більш докладно про те, що таке артеріальний тромбоз нижніх кінцівок – про причини, основні ознаки, діагностики і методах лікування.

Основна умови розвитку тромбозу судин – утворення на їх стінках згустків, які поступово збільшуються в розмірах і закупорюють просвіт артерії. Винуватці цих змін білі кров’яні тільця – тромбоцити, функція яких полягає в утворенні тромбів у місцях пошкоджень, захищаючи організм від кровотеч.

При певних патологічних станах тромбоцити починають злипатися і утворювати згустки всередині артерій, які осідають на їх стінках – так починає розвиватися артеріальний тромбоз нижніх кінцівок.

Артеріальний тромбоз – зовнішні характеристики патології

Основні умови розвитку артеріальних тромбозів:

  • Травмування стінки артерії – одне з головних умов розвитку патології. Причиною пошкодження може стати операція або зсув уламка кістки при її переломах. В результаті в кров викидається спеціальний фермент, що сприяє утворенню тромбів;
  • Пухлинні процеси – згідно зі спостереженнями клініцистів, при онкології білі кров’яні тільця схильні до підвищеної агрегації і утворення згустку;
  • Зайва вага – при ожирінні в кровоносне русло викидається велика кількість гормонів, які можуть стати причиною склеювання тромбоцитів в просвіті артерії;
  • Гормональні збої – деякі статеві гормони регулюють життєдіяльність формених елементів крові, при їх надлишку можуть утворюватися тромби, що призводять до розвитку даного захворювання;
  • Інфекційні хвороби – при ураженні органів і тканин активуються захисні процеси, при яких підвищується схильність білих кров’яних тілець до злипання. Якщо їх концентрація в артеріях нижніх кінцівок підвищена – може розвинутися тромбоз.

Крім основних причин існують фактори ризику, які можуть спровокувати патологію – це різні хвороби серця, при яких уражається клапанний апарат.

Не варто плутати емболію і тромбоз артерій нижніх кінцівок. Ембол – це відрив тромбу і його переміщення по крові руслу, при тромбозі на стінці судини утворюється згусток, який поступово збільшується і закриває її просвіт.

Причини розвитку артеріального тромбозу

Як розвивається патологія

Для розвитку захворювання необхідно три умови:

  • Пошкоджується стінка посудини;
  • Підвищення в’язкості крові і схильності до згортання;
  • Уповільнення кровотоку.

В результаті на стінці артерії утворюється згусток, який ущільнюється, збільшується в розмірах і закриває її просвіт. На тлі закупорки розвивається ішемія – недостатність кровообігу, що супроводжується болем та набряком.

Клінічна картина

Захворювання зазвичай починається гостро, при якому тромб в артерії ноги закупорює її просвіт. Серце продовжує качати і нагнітати кров, на шляху якої розташовується перешкода. У результаті виявляються перші ознаки захворювання, які потребують невідкладної допомоги.

Гострий тромбоз артерій нижніх кінцівок майже завжди пов’язаний з емболією артерії і характеризується:

  • Гострим болем розпираючого характеру, що підсилюється при дотику;
  • Хвора кінцівка набрякає;
  • Шкіра над ураженою ділянкою холодна на дотик і бліда;
  • Пульс нижче передбачуваної зони закупорки слабкий або відсутній;
  • Відзначаються утруднення рухів у нижній кінцівці, втрата чутливості;
  • У пацієнта спостерігаються ознаки шокового стану – зазначає озноб, виступає «холодний» піт, можуть бути втрати свідомості.

Згідно зі статистичними даними найбільш часто виявляється тромбоз клубової артерії, що знаходиться у верхній частині стегна. При її ураженні біль локалізується в пахвинній та сідничній ділянці. Тромбоз стегнової артерії, яка знаходиться трохи нижче, характеризується болем в області стегна, яка посилюється при згинанні.

Симптоми розвитку артеріального тромбозу

В обох випадках набрякає вся нижня кінцівка, пацієнт нездатний наступити на ногу. Рідше попередніх патологій зустрічається тромбоз підколінної артерії – характеризується набряком нижче коліна, а біль посилюється при підйомі стопи вгору або легкому натисканні на литковий м’яз.

По суті всі три артерії – здухвинна, стегнова та підколінна є одним довгим посудиною, який спускається вниз і зменшується в діаметрі. В залежності від величини ембола виникає закупорка на певному рівні – найбільші застряють в клубової артерії, дрібні – в подколенном посудині.

Форми захворювання

Симптоми тромбозу артерій нижніх кінцівок варіюють залежно від щільності закупорки просвіту артерії і порушення кровообігу нижньої кінцівки. Тому серед лікарів виділяють кілька ступенів розвитку хвороби.

Згідно МКХ 10 даної патології присвоєний шифр «I 74.3 – емболія і тромбоз нижніх кінцівок.

Перша стадія

Характеризується появою невеликий болю, яка може посилюватися під час фізичної активності. У деяких клінічних випадках відзначається незначна болючість і в спокої.

Друга стадія

Ця ступінь підрозділяється на кілька підкатегорій:

  • II А – відзначається болючість, обмеження рухів в ногах, але здатність до пересування зберігається. Реєструється зниження м’язової сили та загальної активності;
  • II Б – реєструється параліч, але зберігаються руху в спокої;
  • II – до перерахованих симптомів приєднуються набряки гомілок, стопи залишаються без змін.

Третя стадія

Це остання стадія тромбозу артерії, потрібна термінова допомога з боку медперсоналу:

  • III А – важке ураження при якому ноги набряклі, шкіра бліда і холодна, хворий не може поворушити пальцями і стопами;
  • III Б – до описаних симптомів приєднується відсутність рухливості у всієї нижньої кінцівки.

Форми артеріального тромбозу

Чим небезпечна патологія

Тромбоз артерії – дуже небезпечний стан, при якому порушується прохідність судини і кровопостачання всіх тканин, розташованих нижче струму крові. Якщо не надати допомогу хворому, можливо розвиток гангрени – відмирання частини ноги.

Діагностика

Для виявлення патології необхідний огляд лікаря, а також проведення деяких лабораторних та інструментальних методів обстеження.

  • При зовнішньому огляді або виявлення ознак на фото – кінцівка бліда, опухла – основний набряк відзначається в області гомілки;
  • МРТ або УЗД – інформативні методи, дозволяють діагностувати патологію і виявити область ураження;
  • Ультразвукова доплерографія або дуплексне ангіосканування – показують стан судин;
  • Рентген з контрастним речовиною – призначається додатково, дозволяє розгледіти місце закупорки;
  • Дослідження крові – необхідно для виявлення спеціальних ферментів і білків, що свідчать на користь тромбоутворення.

При наявності підозр на тромбоз артерій нижніх кінцівок пацієнт підлягає терміновій госпіталізації.

Лікарська терапія показана тільки при першій стадії захворювання, під суворим контролем лікаря. У важких випадках показана хірургія, яка дозволяє добитися поліпшення кровообігу в кінцівки.

Види операцій

Лікування тромбозу артерій нижніх кінцівок у гострій формі, а також на II-III стадіях можливо лише хірургічним шляхом. Вибір виду оперативного втручання залежить від стану пацієнта і ступеня ураження.

  • Класична тромбэктомия – видалення тромбу з артерії за допомогою скальпеля і допоміжних хірургічних інструментів. Показана в екстрених випадках, коли сильно порушується кровообіг в нижній кінцівці. Основною небезпекою є можливість розвитку кровотеч;
  • Радіохвильова тромбэктомия – більш сучасний спосіб, заснований на розчиненні тромбу за допомогою радіохвиль. Виключає серйозні ускладнення, але ця операція проводиться в плановому порядку;
  • Обхідні шунтування – це створення «запасного» шляхи по ходу крові, минаючи уражену ділянку. Проводиться у тих випадках, коли висока ймовірність відриву тромбу і його потрапляння в кровоносне русло.

Методи лікування артеріального тромбозу

Реабілітація після операції

Після хірургії зазвичай відзначається набряклість і болючість оперованої кінцівки. З метою відновлення показаний постільний режим протягом декількох днів, потім хворому дозволяється вставати з ліжка, використовуючи спеціальні медичні пристосування.

Перші 2 тижні категорично протипоказані всі навантаження, оскільки вони можуть спровокувати утворення нових тромбів. Для успішного відновлення після операції пацієнт повинен в обов’язковому порядку виконувати всі рекомендації лікаря.

Для запобігання рецидивів захворювання необхідно здійснювати профілактику тромбозу – вести активний спосіб життя, стежити за раціоном харчування, відмовитися від шкідливих звичок.

Консервативне лікування

При тромбозі артерій медикаментозна терапія проводиться тільки на I стадії або є підготовкою до операції, що включає призначення таких препаратів:

  • Антикоагулянти;
  • Спазмолітики;
  • Тромболітики;
  • Дезагреганти.

Допомога при гострому тромбозі артерії

Метою надання допомоги є зменшення в’язкості крові і розчинення тромбу. Для цього застосовуються:

  • Внутрішньом’язові ін’єкції Галидора;
  • Внутрішньовенні вливання Гепарину;
  • Постановка крапельниці з фізіологічним розчином для розбавлення крові і зменшення її в’язкості.

Тромбоз артерій нижніх кінцівок – небезпечна патологія, при якій відбуваються серйозні порушення кровообігу. При гостро виник стані необхідно негайно звернутися за медичною допомогою – навіть у разі серйозних ушкоджень вчасно проведена операція дозволить уникнути гангрени.

ГОСТРІ ТРОМБОЗИ ВЕН НИЖНІХ КІНЦІВОК

Частота гострих венозних тромбозів зросла протягом останнього десятиріччя. Як правило, тромбози ускладнюють плин багатьох хронічних захворювань і післяопераційного періоду після різних хірургічних захворювань, стають ведучими щодо прогнозу життя і втрати працездатності. Причини несприятливих результатів лікування венозних тромбозів обумовлені пізньою діагностикою, неправильним лікуванням. Сучасна комплексна медикаментозна терапія і своєчасна операція запобігають розвиткові важких ускладнень.

ДІАГНОСТИКА. Для успіху лікування важлива рання діагностика венозних тромбозів, коли ще немає значних порушень гемодинаміки, але реальною є небезпека емболії легеневої артерії, оскільки часто тромб ще не фіксований до стінки судини. Для діагностики має значення знання привертаючих факторів:

1)гінекологічні і хірургічні операції, пологи;

3)інфекційні захворювання (пневмонія, ангіни, грип та ін.);

4) злоякісні пухлини;

5) тривалий ліжковий режим;
6 )прийом протизаплідних засобів;

7) серцево-судинні захворювання осіб літнього і старечого віку.

Тромбози вен у хворих з привертаючими факторами виникають у результаті підвищеної здатності до агрегації та адгезії тромбоцитів. Тромбоцитарні мікро тромби, що утворюються, закріплюються на стінці венули у місцях уповільненого кровоплину:

1) між стулками клапанів і стінкою вени, де виникає за нормальних умов турбулентність кровоплину;

2) у м’язових, особливо на гомілці, і тазових венах, у яких кровоплин у стані спокою значно уповільнений. Зміни стінки вени внаслідок гіпоксії, алергії, травми, впливу деяких медикаментів, сприяють закріпленню конгломератів тромбоцитів, що стають ядром для формування тромбу. Клінічно такі «безсимптомні» тромби можуть виявлятися:

1) невизначеним болем при рухах і м’язовому навантаженні, відчуттям важкості у ногах;

2) легким ціанозом шкіри нижніх кінцівок у вертикальному положенні;

3) частішанням пульсу при нормальній температурі тіла або «непоясненим» підвищенням температури тіла. Іноді першою ознакою гострого тромбозу глибоких вен може бути емболія гілок легеневої артерії.

Клінічна картина у стадії виражених проявів гострого тромбозу досить варіабельна і визначається двома основними патологічними факторами: ступенем порушення відтоку венозної крові з ураженої кінцівки і ступенем запальних змін стінок вени і навколишніх тканин. Ступінь гемодинамічних порушень обумовлена, в основному, локалізацією і довжиною тромбозу, розвитком шляхів колатерального кровотока, виразністю вторинного артеріального спазму.

Характерні клінічні ознаки гострого венозного тромбозу — біль, почуття розпирання і ваги, набряк тканин, зміна кольору і температури шкіри кінцівки, підвищення температури тіла — змінюються залежно від локалізації і довжини тромботичного процесу. Топічна діагностика значною мірою також визначає вибір терапії.

Можна виділити 3 основні локалізації венозних тромбозів: тромбоз глибоких вен гомілки, гомілки і стегна, здухвинно-стегновий тромбоз.

Гострий тромбоз глибоких вен гомілки характеризується почуттям ваги або болем в ікроножних м’язах, що підсилюється при фізичній напрузі (ходьба, стояння), набряком стопи, області щиколоток і дистальних відділів гомілки. Достовірними симптомами є біль при здавленні ікроножних м’язів пальцями (симптом Мозеса) або манжеткою сфігмоманометра при здавленні 40-50 мм рт.ст. (симптом Опитця-Рамінеця), поява болю в ікроножних м’язах при різкому тильному пасивному згинанні стопи (симптом Хоманса).

Пульсація периферичних артерій, як правило, не порушена. Загальні симптоми рідко мають місце.

Таким чином, клінічна діагностика гострого тромбозу глибоких вен гомілки у зв’язку з наявністю невиражених гемодинамічних порушень і відсутністю патогномонічних симптомів представляє у більшості випадків досить важку задачу. Встановленню точного діагнозу сприяє комплексне дослідження хворого з урахуванням клінічних симптомів і даних УЗ-сканування та рентгеноконтрастної флебографії.

Гострий тромбоз глибоких вен гомілки, підколінної і стегнової вен характеризується болем в ікроножних м’язах, у підколінній області, у проекції каналу, що призводить до виникненням набряку стопи, гомілки, області колінного суглоба і стегна до середньої третини. У частини хворих може спостерігатися балотування надколінника, що може служити причиною діагностичних помилок.

Варто відзначити, що у випадку неповної обтурації тромбом просвіту вени набряк кінцівки може бути невираженим. Єдиним симптомом при цьому є почуття ваги у ногах або невизначене відчуття болю, зміна кольору шкірних покривів кінцівки на синюшний при вертикальному положенні хворого.

При огляді хворого вдається відзначити посилений малюнок підшкірних вен на стегні. Симптоми Хоманса, Мозеса позитивні у 56-60% випадків. Погіршується загальний стан хворих, з’являється слабкість, нездужання, вечірнє підвищення температури тіла до 37,5-38° С. Зазначені симптоми не є характерними тільки для тромбозу цих вен, тому точний діагноз може бути встановлено лише на підставі рентгеноконтрастної флебографії та даних УЗ-сканування.

Гострий тромбоз здухвинно-стегнових вен має характерну клінічну симптоматику. Захворювання розвивається звичайно раптово: з’являється швидко наростаючий набряк усієї кінцівки, що іноді поширюється на промежину і сідницю, помірний біль у стегновому трикутнику і здухвинній області на стороні тромбозу, розпираючий біль у стегні і гомілці, що підсилюється при найменшій фізичній напрузі. Загальний стан хворих середньої важкості: симптоми Хоманса, Мозеса не завжди позитивні. Венозний тромбоз супроводжується вторинним артеріальним спазмом, виражений у різному ступені, що виявляється клінічно блідістю шкіри, ослабленням пульсації периферичних артерій.

Діагноз гострого здухвинно-стегнового венозного тромбозу звичайно може бути встановлено на підставі тільки клінічних даних, особливо у породіль, у хворих з переломом кісток тазу або операціями на органах черевної порожнини. Разом з тим, точний топічний діагноз, характер тромбу дозволяє встановити лише рентгеноконтрастна флебографія та УЗ-сканування.

Особливою формою гострого тромбозу вен нижніх кінцівок, яка рідко зустрічається, є синя флегмазія. Захворювання протікає зі швидко прогресуючим масивним тотальним тромбозом поверхневих і глибоких вен, колатеральних шляхів відтоку венозної крові з ураженої кінцівки. Одночасно до порушення венозного кровообігу приєднується артеріальний спазм. Синя флегмазія характеризується різко вираженим дифузійним набряком кінцівки, що поширюється іноді на статеві органи, сідниці, передню стінку живота, наявністю спонтанного гострого болю в ікроножних м’язах, стопі, підколінній області, у стегновому трикутнику. Шкірні покрови набувають синюшного кольору, у дистальних відділах кінцівки — фіолетового або чорного. Протягом перших трьох діб на шкірі і підшкірній клітковині стопи і гомілки з’являються геморагічні плями, відбувається відслоювання епідермісу, утворюються міхури, наповнені геморагічною рідиною з неприємним запахом. У процес втягуються субфасціальні структури. М’які тканини кінцівок напружені. Симптоми Мозеса, Хоманса різко позитивні. Пульсація периферичних артерій не визначається. У 50% випадків розвивається гангрена кінцівки, обумовлена вторинною артеріальною обструкцією. Відсутність пульсації на периферичних артеріях є приводом для помилкового діагнозу емболії загальної стегнової або здухвинної артерій. Відзначається виражена температурна реакція тіла (до 39-40°С), лейкоцитоз, прискорена ШЗЕ. Загальний стан хворих прогресивно погіршується внаслідок розвитку гіповолемії, гіпотензії, анурії. Смертність при синій флегмазії досягає 50-75% і настає у результаті наростаючої інтоксикаціі та сепсису.

Об’єктивним методом діагностики гострого тромбозу глибоких вен є рентгенконтрастна флебографія та УЗ-сканування. Ці методи дозволяють визначити анатомічний і функціональний стан поверхневих, комунікантних і глибоких вен, дієздатність їхніх клапанів, виявити ознаки порушення гемодинаміки у кінцівці.

Найбільш рання рентгеноанатомічна ознака — симптом «флотації тромбу». Венозна система кінцівки контрастується, однак виявляються ділянки магістральних вен, заповнені тромбом, що не спаяний з венозною стінкою, є мов би зліпком вени та омивається контрастною речовиною. У результаті на флебограмі виявляється більш інтенсивне пристінне контрастування вени з наявністю ділянок негомогенного розподілу контрасту. Клапанний апарат чітко виявляється, збережений. Колатеральні судини не контрастуються або представлений у вигляді тонких гілок. У деяких випадках виявляється «куполоподібний» контур тромбу. Симптом флотації може спостерігатися і у більш пізній термін, однак у цьому випадку звичайно контрастуються колатеральні судини.

У більш пізній термін — з 6-го дня клінічних проявів тромбозу — флебографічно виявляється симптом «дефекту наповнення» або симптом «оклюзії».

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 392 | Нарушение авторских прав

Источники: http://ukrshealth.ru/rizne/medicina/30037-gostrij-tromboz-arterij-nizhnih-kincivok.html, http://mporada.pp.ua/zdorovya/tromboz-arterij-nizhnix-kincivok-prichini-simptomi-likuvannya-foto/, http://medlec.org/lek2-76936.html

Adblock detector
-->
-->